Волковинська В.О. Поняття «життєвий світ» у соціальній феноменології / В.О. Волковинська // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали всеукр. наук.-теорет. конф. молодих учених, 21-22 квітня 2011 р. [під ред. Проф. В.М. Шейка та ін.]. — Х. : ХДАК, 2011. — С. 14-15.

Опис інтенційної роботи свідомості за допомогою феноменологічної редукції повинен відбуватись у контексті опису життєвого світу. У межах гуссерлівської феноменології в цілому розуміння життєвого світу розгортається у двох важливих напрямках. По-перше, акцентується увага на процесі «забуття» життєвого світу у результаті розвитку науки та її тотального впливу на світосприйняття сучасної людини. По-друге, життєвий світ розкривається як підґрунтя та джерело всього «неявного знання», що регламентує повсякденну діяльність. Таким чином, поняття «життєвого світу» виступає як результат двох розрізнень: життєвий світ є специфічно людським світом, відмінним і від природного світу, і від сконструйованого наукою світу символів та теорій, недоступний для рефлексії саме через свою очевидність та безпосередню даність.

Однак, це розуміння «життєвого світу» не зовсім відповідає потребам соціально-феноменологічного дослідження. Описаний Е. Гуссерлем дорефлексивний, донауковий життєвий світ немислимий без включення у нього «внутрішнього життя» суб’єкта, психологічних фактів, інакше він не був би «специфічно людським світом». А коли ми вже враховуємо психологічні факти, їх неможливо просто «додати» до всіх інших елементів життєвого світу так, ніби вони існують просто «поряд» із сприйняттям, переживанням суб’єкта. Якщо спосіб сприйняття світу враховується, то вже неможливо розглядати сприйнятий світ окремо від цього способу. Отже, можна визначити життєвий світ як систему психологічних фактів, організованих відповідно їх значущості для того суб’єкта, для якого ця система існує як очевидна даність та фон його повсякденної діяльності. Один із головних аспектів потенціалу цього поняття з точки зору розвитку феноменологічної соціології полягає

14

у використанні його в прямому його значенні — як позначення «власного світу» індивіда. 

15